Написати нам у Facebook
0
dss 0
0 0 грн

Зі Львова до Кракова. Частина друга "Гастрономічні хроніки і кара Божа"

23 Nov 2016 Автор: Мар'ян Прочитано: 3939
Зі Львова до Кракова. Частина друга "Гастрономічні хроніки і кара Божа"

     Розповідь про одне європейське місто, місто яке дуже схоже на наше, і навіть більше, ніж дехто собі думає. Місто до якого можна досить легко і дешево добратися, про варіант бюджетного добирання я писав в першій частині цієї розповіді.

     Цього разу дістав з далеких шухляд записи з подорожі до Польщі, а саме в Краків. Хоча пройшло вже майже два роки, проте, всі вказані автобуси і поїзди ходять і далі, ціни в Польщі теж не змінилися, хостели не позакривалися, мости не завалилися і перехід в Шегинях, теж ніхто ще не закрив. Змінився хіба курс гривні до злотого і трохи виросли тарифи в українських автобусах, але то не сильно вплине на загальну картину :) 

         Отже розповідь про Краків буде складатися з двох частин: частина перша - це добирання, частина друга - сам Краків. 

Отже почну з вибору місця проживання.Тут є багато нюансі і«інтимних» аспектів, починаючи від того з ким ви подорожуєте, мета подорожі, наскільки сильно ви хочете зекономити і чим ви готові поступитися у сфері особистого простору. Як і в будь якому туристичному місті, в Кракові є достатньо варіантів проживання на будь який смак, і які можуть задовольнити ваші поривання і бажання. Я особисто був готовий поступитися в багатьох аспектах, але оскількиінша половина команди була категорично проти хостелів, оскільки на відрізвідмовлялася і не сприймала можливості ванни спільної ще з кимось, і щоприйдеться ночувати з незнайомими людьми, але ванна то був основний аргумент «ХОЧУВЛАСНУ ВАННУ!», то прийшлося йти на поступки. Отже в принципі є тритипи житла, яке можна винайняти: хостели, апартаменти, готелі. Думаю прохостели і готелі писати зайве, бо всі про них знають. Апартаменти для менеособисто були чимось новим. Вони являють собою одну велику квартиру, на 3, 4, 5і  більше кімнат, і ти відповідновинаймаєш окрему кімнату, з ВЛАСНОЮ ванною. Є варіанти з власними кухнями, алето вже ціна буде від того змінюватися, так само як і від місця розташуваннязвичайно.




Отже ми попередньо забронювали через Booking апартаменти «Бумеранг»які знаходяться майже в центрі Кракова по ціні 120 злотих за одну добу, тобтопо 60 злотих з людини. Для порівняння за хостели, які я переглядав, потрібнобуло б заплатити в районі 30 злотих з особи, але ми мали власну кімнату, дваокремі ліжка, власну ванну з туалетом і …все. Кухня являла собою мініхолодильник який стояв на коридорі при вході в квартирі, також там бувелектрочайник, горнятка і безкоштовна кава-чай-цукор. Великим плюсом в данихапартаментах було просто ідеальне розміщення, за чотири дні перебування вКракові ми жодного разу не користувалися громадським транспортом.


Апартаментирозташовувалися на вулиці Dietla,54, звідти дуже зручно на своїх двохперебиратися і в центральну, історичну та архітектурну частину Кракова і вКазімеш, де вирує нічне життя і можна знайти паб на будь який смак. 


Наступне питання – харчування. Це також доситьіндивідуальне питання.




Ми скупилися в супермаркеті «Бедрьонка», йогурти,булочки, овочі, трохи мяса,сиру, риби і води. Все це нам вийшло біля 40 злотих і цілком вистачило, щобнормально снідати 3 дні, і два рази перекусити ввечері, і навіть дещо взяти зсобою в дорогу при поверненні додому.



Обідали ми там де випадало, відвідализнаменитий J «Бар Млєчний» який розташований вцентрі, відносно дешево і дуже смачно, по домашньому (поїли двоє за 26 злотих); вечеряли, по можливості дома, якщознаходилися недалеко від своїх апартаментів (мені сподобалася назва«апартаменти», по приїзді, коли знайомі питали «Де жили?», я так гордовідповідав «Та, так знімали собі апартаменти» ;-).

 

        Далі в нас по спискунайцікавіше ПАБИ



    Дійсно Краків дужеподібний до Львова, тільки те що більший напевно в два рази. А так деколи і невірилося, що в Кракові. Я прихильник того, що якщо хочеш дійсно пізнати містото потрібно прогулюватися ним ввечері - вночі, відвідувати звичайні заклади, дене так багато туристів, де сидять звичайні мешканці, так можна дійсно побачитиі познайомитися з містом в яке ти приїхав, зрозуміти його.

    В центрі є різні кафеі паби, але якщо ви хочете відвідати дійсно цікаві, неповторні паби,  зі своєю атмосферою то потрібно йти вКазімеш.В цьому районі Кракова після ІІ Світової війни селилися митці,художники, музиканти, літератори, та інші, бо тут була дуже дешева орендажитла. Проте зараз і Казімеш перетворюється, тут з’являється  все більше і більше туристів, з’являютьсяде-не-де фешенебельні новобудови, але поки що він залишається саме тим місцемде можна побачити Краків таким яким він є зараз, не історичний, а справжнійКраків. Зайшовши перший раз в Казімеш ми відвідали фактично перший паб, якийпотрапив у поле зору, чесно не пам’ятаю назви, але на вулиці Jozefa, зразу біляпабу «СТАЙНЯ». Малесенькийзаклад на 4 столика і барна стійка. Барменом виступав дядько років 55, з вусами,в старенькому потертому піджаку, клієнти там всі постійні, бо всі всіх знають інас спочатку цікаво розглядали, ніби людей які помилилися адресою, але мизібрали всю волю в кулак, пересилили всі їхні допитливі погляди… і замовилисобі пиво з закускою. Пиво було смачне, пляшкове, але смачне (ціни на пиво взакладах від 4 злотих) тут ціна 7 злотих. Ще один такий нюанс, там всі курилипрямо в закладі, і то такими темпами ніби за викурені сигарети їм потім бонусинараховують, це мене як людину яка не курить трохи бісило, та там і курцю некомфортно було б, бо стояв просто таки сигаретний смог, але ми трохи посиділитам, випили по 2 пива і пішли далі, правда запах сигарет не покидав нас вжецілий вечір, і навіть зранку його можна було чітко відчути від деяких речей зодягу.

     Хто був у Львові, можливо знає заклад «П'яльня» на площі Ринок (все щоможна випити по 12 грн, все що можна зїсти по 24 грн, так от, в Кракові дужебагато таких закладів, і чогось мені здається що львівський заклад з’явивсяпісля відвідин Кракова кимось з львівських рестораторів, ну або тупо пофранчизі. Вони один в один подібні з львівським і між собою і назва така сама«П'яльнагорілкиі пива».(маленькаінформація для довідки: в Європі дуже популярні порції на алкоголь 0,4 л і 40гр, хоча я зустрічав і ПАБи де наливали повні 0,5 л пива, і 50 гр міцнішогоалкоголю.) Так от в краківських пяльнях ціна 4 злоті випивка і 8 злотихїжа.


Чесно там мені не дуже сподобалося, дуууже шумно, крик, гам, дуже маломісця, багато п’яних людей, оскільки дані заклади працюють до 4 чи то 5 ранку(до останнього клієнта). Трохи посиділи і вийшли.

Далі заклад подібний на п’яльню,але набагато затишніший і з більшим меню – BaniaLuka.


    Ціни такі самі 4/8. Туди принаймнібуло бажання повертатися. Приємний персонал, багато місцевих людей які післяроботи прийшли посидіти, хороше пиво, смачні настоянки, особливо вишнева)).

    Окрема історія про традиційні для краківчан «запіканки». Місце де їх можна купити найбільше різновидів розташоване в центріКазімеша, на площі Плац Новий.  В нашійукраїнській уяві запіканка виглядає чимось подібним на другу страву запечену вдуховці з багатьма інгредієнтами… але поляки запіканками називають великігарячі канапки…



    Пів батона намазаного маслом, плюс ти собі вибираєш соус івсякі добавки до нього, курку, шинку, перець і тд і тп. І коштує це від 7злотих до 15 , в залежності чого і скільки ви захотіли, щоб вам поставили навашу «запіканку». Ніколи, ніколи, ніколи не беріть соус «Пірі-пірі», хіба якщови маєте непальські або індійські корені, або у вас просто паралізованіповністю смакові рецептори в роті, ну в мене вони відключилися аж до ранку. Яособисто дуже люблю гостре, того і вирішив спробувати, жіночка яка приймалазамовлення мене три рази перепитала, чи я дійсно цього хочу, і я підтвердив,кивнувши головою, яка ж це була помилка)). Отримавши замовлену запіканку віджіночки-продавця зі словами "Пірі-пір-кара Божа" і зловісноюпосмішкою на устах, з шинкою і пірі-пірі за 8 злотих, я приготувався спожитицей продукт польського фаст-фуду.Після першого відкушеного шматочка, а потім наступного доброго шматка, я почаввідчувати, що щось не так , оскільки віднімівше обличчя, неможливість нормальноговорити, і випуклі очі скоріше нагадували всі признаки інсульту, а неотримання задоволення від «краківського гастрономічного смаколика».


    Розглянувшись навколи і не знайшовши розуміння в очах поляків які стояли вчерзі, і з подивом дивилися на людину, яка напевно нічого смачнішого в своємужитті ніколи не їла, оскільки заливалася «сльозами радості», реально в прямому сенсі цього слова в менетекли сльози, єдине бажання яке крутилося в мене голові, то було вирватибутилку води яку тримав хлопець, що стояв осторонь, і хоч якось погасити цейпекельний жар, в якому хобіти з Володаря перснів, могли значно швидше закінчитисвої справи із знищення-розплавки персня, аніж пертися аж в Мордор. Незважаючина всі аспекти, українська сутність не дозволила викинути «цей витвіркулінарного мистецтва за 8 злотих», оскільки ми мали дві запіканки, то мисклали їх разом , розрізал, купили літр рідини, і таким марудним способомспробували з’їсти «це», але на жаль і ця затія не увінчалася успіхом і мизнеможені і випалені із середини полишили надії утилізувати цю страву. Було щебагато закладів, але зупинятися на них не бачу сенсу, зверну вашу увагу назаклад «АЛХІМІЯ», дуже цікавий заклад, але там дуже важко ввечері знайти місцещоб сісти. Нам дуже радили туди піти, ми два рази заходили, але так і незнайшли місця.

    Окремо хотів розказати про заклад «Під Вавелем», це ресторан, тамроблять просто фантастичну «голонку по-баварськи». Це був один з нашихчек-пойнтів в Кракові, і ми за будь-яку ціну хотіли там спробувати «хвальонугольонку». Це було щось, стільки мяса за один підхід я ще не споживав, 1,3кг на двох (ну правда там кісточка грам 300 мали ваги, але 1 кг мяса було точно).


В цьому ресторанівзагалі неймовірно великі порції їжі. Одну їх страву спожити самому простонереально, там потрібно брати на кількох. Проте в них є ще страви на великукомпанію, так це взагалі з області фантастики, тарелі і таці розміром по 1 м,дуже багато всього, і чесно не маю чим бути там незадоволеним, все сподобалося, одне тільки скажу, коли там багатолюдей, а ресторан розрахований на 400 посадочних місць, там є навіть черги звідвідувачів, які очікують щоб сісти, важко докликатися офіціантів, тому япожалів , що не замовив собі зразу літр пива до тої голонки, бо без пивастільки м’яса подужати неможливо, навіть за дві години які ми там сиділи, плюсми були реально голодні (дійсно ми не доїли всього, і я б порадив хто там будене соромитися і просити одноразові лоточки, в які можна забрати з собою своюстраву, там всі так роблять). Отже за обід в ресторані на двох персон: 1,3 кгголонки (+ до неї входять, два види гірчиці, квашена капуста, квашений огірок,5 чи 6 видів хліба), картоплю по селянськи, по 2 пива (пиво там дороге 10злотих, але смачне + там є і по 7) вийшло нам 100 злотих + чайові 10 злотих =110 злотих, але чесно не пожалів жодної копійки(після ще принесли по 50 грвишневої настоянки, смачної)). Там можна і в меншу суму вписатися, це вже побажанню. Але ми хотіли голонку.  Сам буві вам раджу, обов’язково відвідати.))

Отже ще кілька слів проекскурсії. Чесноне люблю їх.. але в Кракові (а також у Вроцлаві, Варшаві) є таке як FreeWalkingTourKrakow,кожного дня о 10:00 і о 13:00, біля Маріацького собору, незалежно від погоди ікількості людей які прийшли вони проводять екскурсії, безкоштовні, в кінцікожен може залишити стільки скільки вважає за потрібне. Ми ходили два рази наекскурсії «Старий Краків» - це по центральній історичній частині Кракова іВавельському замку  і «Єврейський Краків»- це Казімеш і фабрика Шиндлера.


Мені сподобалося, цікаво, молоді гіди, якідійсно вкладають душу в те, що роблять. І якщо не сподобалося, будь ласкавідходь. Ми там познайомилися з багатьма людьми з Австралії, Нью-Йорку, Осло,Мадриду.Одним словом добре.

Тепер про підземний музей на Ринковій площі –погано, я мало не заснув, чесно..стоячи, мені вже було плювати на ті 20 злотих,мені жаль було часу, серйозно нема на що дивитися. Сходіть в нашАрсенал, там в рази цікавіше і дешевше. Вийшли ми з музею і там же на площіринок другий поверх Сукеніце зайнятий Народним музеєм, присвяченим польськомунаціональному живопису та скульптурі, до речі там дуже багато українськихмотивів, мені там в 100 разів більше сподобалося. + В неділю там безкоштовнийвхід ))


  Серйозно там є на що подивитися,особливо картини які займають цілі стіни, розміром 3мх10м вагою 5т, їх можнагодина розглядати так детально вони промальовані. Одним словом супер.

Ще дваслова про Краківський новорічний ярмарок…розчарував…серйозно..нагадував якийсьбазар.. В Львові на голову краще - дешевше і все продумано, а там все на купуніякого ладу. Єдине що варто спробувати «осципки», цікава така страва, меніказали, це щось неповторне, ні з чим не можливо зрівняти…але та це ж сирсулугуні запечений на грилі і политий варенням.


Не спорю смачно, цікаво, але…це сулугуні з варенням який коштує 3,5-4 злотих за одну штучку вагою 50-60 гр.і 2-2,5 якщо він холодний і не розігрітий на грилі (але ми попробували і такий,то скажу вам, що холодне воно ніяке). Але спробувати потрібно, бо «осципки» виніде більше не скуштуєте, тільки в Польщі. 


Опис можливо і не вийшов дуже детальний, але сподіваюся, комусь він стане в пригоді.

Головне не бійтеся відкриватися світові, і світ відкриється вам.


Мрій! Мандруй! Змінюйся!

05-08 грудня 2014 року. Львів-Шегині-Перемишль-Жешув-Краків-Жешув-Перемишль-Шегині-Львів. Частина друга.

Пов'язані пости
Коментарі
Написати коментар
Highlander © 2024